НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

НМУ ЗНОВУ ХОЧУТЬ РЕОРГАНІЗУВАТИ?!

28.11.2018

Не встиг вщухнути гучний скандал з приводу ініціативи МОЗу об’єднати Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця з Національним музеєм медицини України під назвою Київський медичний університет (https://ua.112.ua/polityka/zamist-reform-moz-zaimaietsia-znyshchenniam-ukrainskoi-istorii–ekspert-462132.html, https://m.znaj.ua/ru/politics/174130-bogomolec-pozbavlennya-medichnogo-universitetu-imeni-bogomolcya-ce-sproba-chiniti-tisk-na-mene), як з’явилася інформація про те, що в реформаторських коридорах МОЗ розроблено проект нового розпорядження МОЗу про реорганізацію НМУ імені О.О.Богомольця шляхом злиття з Національною медичною академією післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. Внаслідок такого злиття двох медичних закладів, що мають статус Національних, має з’явитися той самий Київський медичний університет (правда, ім’я видатного вченого О.О.Богомольця після скандалу йому вирішили все-таки залишити, пожертвувавши цього разу ім’ям П.Л.Шупика).

Цікаво, що між цими двома «ініціативами» було розроблено ще одне розпорядження – про злиття НМУ імені О.О.Богомольця із ДЗ «Луганський державний медичний університет». Така «заміна» була викликана усвідомленою авторами в процесі «злиття» неможливістю об’єднати два заклади, що мають статус Національних, адже внаслідок такого злиття один з них втратить цей статус, а надання статусу Національний є прерогативою Президента України.

Отже, маємо ситуацію: незабаром після незаконного звільнення Амосової К.М. з посади ректора МОЗ вирішує, що «з метою підвищення ефективності фінансування і управління» НМУ імені О.О.Богомольця, його конче необхідно об’єднати з Національним музеєм медицини України. Під це об’єднання розробляється фінансово-економічне обґрунтування, прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін, проводиться правова експертиза, готуються проекти підзаконних нормативних актів (ймовірно все це здійснюється відповідними службами МОЗ у робочий час за кошти платників податків). За результатами всієї цієї титанічної роботи МОЗ доходить однозначного висновку – злиття необхідне, без злиття НМУ з Національним музеєм медицини України забезпечити ефективне фінансування та управління НМУ неможливо.

Потім, цей проект «забувається» і розробляється такий самий проект об’єднання НМУ з ДЗ «Луганський державний медичний університет», причому, з тією ж метою – «підвищення ефективності фінансування і управління» НМУ імені О.О.Богомольця». І знову розробляється фінансово-економічне обґрунтування, прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін, проводиться правова експертиза тощо, причому, вони кардинально відрізняються від попередніх, адже у Національного музею медицини України та ДЗ «Луганський державний медичний університет», крім слова «медицина» в назві, нема нічого спільного. І знову той самий висновок – тільки злиття НМУ з ЛДМУ дозволить забезпечити ефективне фінансування та управління НМУ.

Проходить декілька тижнів, і про цей проект також «забувають», натомість, з’являється проект об’єднання НМУ вже з НМАПО імені Л.П.Шупика. І втретє за декілька місяців, ймовірно, відповідні підрозділи МОЗ розробляють фінансово-економічне обґрунтування, прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін, проводять правову експертизу тощо.

Таке неприховане бажання злити НМУ хоч з ким-небудь могло б виглядати дивним, проте, воно має цілком логічне пояснення. Справжньою метою такого злиття є незадеклароване «підвищення ефективності», адже НМУ фінансується за тими ж принципами, що і решта медичних університетів Країни і майже повністю забезпечує свою діяльність за рахунок власних надходжень, а лише бажання не допустити поновлення на посаді ректора незаконно звільненої Амосової К.М.

Будь-який практикуючий юрист може підтвердити, що з кінця 90-х років серед рейдерів, які захоплювали чужі компанії, існувала схема подальшої реорганізації цих компаній разом зі зміною назви та посади керівника. Вона спрямована на те, аби незаконно звільнений, наприклад, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Х», генеральний директор не міг поновитися на посаді, адже, поки він судиться за поновлення, його посада вже називається «голова правління Закритого акціонерного товариства «Y». Насправді, нічого не змінилося: те саме підприємство, з тим самим кодом, веде ту ж діяльність, проте, в судовому рішенні зазначено «поновити на посаді генерального директора», а такої посади вже нема.

Звичайно, це не означає, що судове рішення не виконується, адже «нове» підприємство є правонаступником попереднього, а роботодавець зобов’язаний запропонувати поновленому судом працівнику всі вакантні посади, проте, така «схема» ускладнює поновлення прав незаконного звільненого працівника.

Схоже, саме на це і розрахована така непересічна жага до злиття НМУ з будь-ким.

Цікаво, що в цю «схему» намагалися пограти свого часу навіть у високих владних колах, проте, швидко схаменулися.

Очевидно, що така «нормотворчість» не має нічого спільного ні з медичною реформою, ні з завданнями, визначеними у положенні про МОЗ України. А отже має прихований, сподіваємось – не особистий  мотив…

Проте на роздуми наштовхує той факт, що паралельно із злиттям НМУ, керівництво МОЗу розробило проект розпорядження про злиття Одеського НМУ, з керівником якого так само перебуває у процесі судових спорів.

В той час, як решта медичних університетів, на думку МОЗ, схоже і без злиття чи реорганізації ефективно фінансуються та управляються.

Ми не вважаємо за необхідне оприлюднювати зараз проекти цих «розпоряджень про об’єднання», проте, вони всі ретельно аналізуються і разом з коментарями професійних юристів будуть обов’язково передані до Генеральної прокуратури України та НАБУ з метою встановлення фактів наявності у їх авторів та ідеологів конфлікту інтересів, зловживання владою або службовими повноваженнями, використання посади всупереч інтересам Держави тощо.