НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РЕЙДЕРІВ НМУ

31.10.2018

Події, які сьогодні мають місце в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця, а саме вчинення організованою групою осіб силового захоплення приміщень та території університету, призначення у неправомірний спосіб на керівні посади підконтрольних осіб та протизаконне захоплення організаційно-управлінської сфери вишу, слід віднести до рейдерського захоплення державної установи.

У діях рейдерів явно проглядаються корисливі мотиви, а вчинене ними дозволяє попередньо кваліфікувати їх дії за різними статтями Кримінального кодексу України. Кваліфікуючими ознаками та обтяжуючими обставинами вказаних злочинних дій є і застосування насильства, і вчинення кримінальних правопорушень шляхом обману, зловживання службовим становищем, вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб і т.і.

Передумовою реалізації захоплення НМУ ім. О.О. Богомольця стали дії та рішення окремих посадовців Міністерства охорони здоров’я України, які, проігнорувавши норми головного закону – Конституцію України та численні рішення судів, впровадили в життя незаконну схему зміни керівництва вишу на своїх поплічників. Безумовно, це могло статися лише за умови сприяння або усвідомленої бездіяльності правоохоронців.

У цьому контексті звертаємо увагу на те, що до Національної поліції надійшло більше 20 заяв та скарг з доданими доказами свавілля з боку державних посадовців МОЗу та незаконно призначених (самопроголошених) керівників Університету Кучина Ю.Л. та Науменка О.М.

Вважаємо за необхідне нагадати суспільству та правоохоронцям про наявність кримінальної відповідальності за незаконні дії та бездіяльність, які призвели до істотної шкоди і порушення конституційних прав та свобод громадян в результаті захоплення адміністративних керівних посад та адміністративних і навчальних корпусів вишу.

 

  1. Ігнорування з боку окремих посадовців МОЗ України принципу автономії вищого навчального закладу, визначеного статтею 1 Закону України “Про вищу освіту”, щодо самостійності, незалежності і відповідальності закладу вищої освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом, а також вчинення посадовцями дій в порушення ст. 19 Конституції України (без належних підстав, у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України), свідчить про незаконне втручання в законну діяльність університету.

Нагадаємо, наказ МОЗу про звільнення Амосової Катерини Миколаївни з посади ректора НМУ від 30.03.2018 № 14-О є незаконним згідно з рішенням Печерського районного суду від 20.09.2018.

Визнання МОЗом Науменка О.М. в якості в.о. ректора, яке є нічим іншим як покладанням на нього виконання обов’язків ректора та погодження його дій в цьому статусі в подальшому, виходить за межі повноважень державного органу з огляду на відсутність в законодавстві такого способу покладення обов’язків керівника вишу. Тим більше, такі дії МОЗ суперечать ухвалам Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2018, 11.09.2018 та 01.10.2018, якими зупинені дії наказів МОЗ про покладення обов’язків ректора на Кучина Ю.Л. та Науменка О.М., і заборонено Міністерству охорони здоров’я України призначати виконуючого обов’язки ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та вчиняти будь-які інші дії щодо покладення обов’язків ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на будь-яку особу, окрім випадків визначених положеннями Закону України “Про вищу освіту”.

Відповідно до частини 3 статті 206 Кримінального кодексу України за протидію законній господарській діяльності передбачена відповідальність від штрафу до позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Ця ж стаття охоплює і дії Науменка О.М., який при черговому захоплені 14.09.2018 адміністративної будівлі (ректорату)  та 05.10.2018 навчальних корпусів НМУ ім. О.О. Богомольця за допомогою працівників поліції та приватної охоронної фірми силою, погрожуючи розправою, вигнав працівників охоронної фірми ТОВ “Скоробей” з   будівель НМУ, які вони охороняли, та повідомив про недопустимість знаходження їх на території університету. І це всупереч умовам укладеного за результатами тендеру договору між НМУ та ТОВ “Скоробей” на охорону об’єктів державної власності.

 

  1. Під час незаконного захоплення адміністративної будівлі (ректорату) під головуванням Кучина Ю.Л., який таким способом намагався приступити до виконання обов’язків ректора, група невідомих осіб застосувала до студентів силу і заподіяла тілесні ушкодження. Зазначене підпадає під кваліфікацію хуліганства (грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, винятковим цинізмом), передбаченого частиною 2 статті 296 Кримінального кодексу України та карається аж до позбавлення волі на строк до чотирьох років.

 

  1. Дії самопроголошених керівників вишу Кучина Ю.Л. та Науменка О.М., за їх попередньою змовою, щодо надання документів реєстратору, які містять завідомо неправдиві відомості, а також умисне подання для проведення реєстрації таких документів, на підставі яких виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб підписанта НМУ першого проректора з науково-педагогічної роботи, є злочином відповідно до ч. 2 ст. 205-1 КК України та караються штрафом, обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

  1. Діяння Науменка О.М., який всупереч умовам трудових контрактів, укладених працівниками з університетом, видав накази від 20.09.2019 про відсторонення від виконання обов’язків проректорів з науково-педагогічної роботи, з наукової роботи, з міжнародних зв’язків та науково-педагогічної роботи, від 25.09.2018 про відсторонення від виконання обов’язків деканів, є з боку Науменка О.М. грубим порушенням угоди про працю, за що передбачена кримінальна відповідальність згідно з ч. 1 ст. 173 КК України у вигляді штрафу, позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, арештом на строк до шести місяців, обмеженням волі на строк до двох років.
  2. З огляду на відсутність правових та фактичних підстав, без дотримання порядку, передбаченого законодавством про працю при звільненні працівників, без отримання будь-яких пояснень від працівників, безперечно, є грубим порушення законодавства про працю, та є злочином, передбаченим ч. 1 ст. 172 КК України:
  • підписання Кучиним Ю.Л. фіктивного наказу про звільнення першого проректора з науково-педагогічної роботи нібито 03.09.2018, фактично підписаний після 05.09.2018, тобто після зупинення наказу МОЗ про призначення Кучина за ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2018, про що свідчать низка документів, підписних Кучиним Ю.Л. до виконання першим проректором після 03.09.2018, про своє звільнення не був повідомлений працівник;
  • підписання Науменком О.М. наказів від 14.09.2018 про звільнення проректора з науково-педагогічної роботи та перспективного розвитку; від 25.09.2018 про звільнення семи керівників структурних підрозділів (начальника відділу кадрів, начальника навчально-методичного відділу, начальника науково-дослідної частини, начальника планово-фінансового відділу, начальника юридичного відділу, завідувача канцелярії, помічника ректора); від 04.10.18 – головного бухгалтера, проректорів з науково-педагогічної роботи, з наукової роботи, з міжнародних зв’язків та науково-педагогічної роботи.

Зазначені документи потягли за собою негативні наслідки для працівників та порушення їх конституційних прав і свобод на працю і її оплату.

Цей злочин карається штрафом, позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, виправними роботами на строк до двох років.

В частині підроблення Кучиним Ю.Л. офіційного документу (наказу про звільнення першого проректора з науково-педагогічної роботи), дата підписання якого передує фактичній даті його підписання, завідомо неправдиві дані зазначені в ньому, свідчить про наявність ознак злочину передбаченого ч.3 ст. 358 КК України (підроблення офіційного документа), що тягне за собою покарання у вигляді обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк або ч. 2 ст. 366 КК України (службове підроблення), карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  1. Вочевидь, дії Науменка О.М. щодо незаконного призначення на керівні посади інших людей, доручення виконання організаційно-управлінської роботи стороннім особам, які, навіть не перебували у трудових відносинах з університетом, спричинили поширення інформації, яка відноситься до персональних даних та є інформацією з обмеженим доступом, про звільнених Науменком О.М. працівників.

Безумовно, в зазначених діях Науменка О.М. та його поплічників вбачається кримінальне правопорушення, передбачене  частиною 2 статтею 163 КК України (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер на паперових та електронних носіях) та ч. 2 ст. 182 КК України (порушення недоторканності приватного життя – незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації), які караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років і обмеженням волі на строк до трьох років відповідно.

  1. Сам факт протиправного захоплення адміністративно-управлінських функцій університету Науменком О.М., Кучиним Ю.Л. та їхніми поплічниками, прикриваючись рішеннями МОЗу, які суперечать законодавству і рішенням (ухвалам) судів, свідчить про заволодіння майновими правами відносно майна вишу, а. відповідно, наявність в їх діях злочину, передбаченого частиною 3 статті 206-2 КК України (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації), які караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
  2. Ігноруючи рішення (ухвали) судів про зупинення дії наказів МОЗ, порушення порядку призначення керівника вищого навчального закладу, Науменко О.М. продовжує самовільно приймати рішення та вчиняти дії щодо організації та управління університетом. Ці дії підпадають під статтю 356 КК України (самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника), – карається штрафом, виправними роботами на строк до двох років, арештом на строк до трьох місяців.

Перелік злочинів, серед яких також можна виокремити – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України), зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України) та інші, які вчиняють Науменко О.М., Кучин Ю.Л. та їх поплічники можна продовжувати, проте нашою метою не є залякування або визначення їм покарання, це повноваження правоохоронних та судових органів, нашою метою є звернення уваги суспільства на наявність фактів вчинення злочинів окремими виконавцями рейдерської схеми та їх безкарності завдяки підтримки з боку окремих посадовців органів державної влади.

В будь-якому випадку злочинні діяння, вчинені окремими виконавцями на всіх етапах організації і здійснення рейдерського нападу, є наслідком діяльності організатора (організація злочинного об’єднання, керівництво ним, забезпечення його злочинної діяльності). Тому, запевняємо, що вживаємо законних заходів та маємо надію, що до відповідальності будуть притягнуті не тільки виконавці незаконного захоплення вишу, але й організатори рейдерської схеми.

(Зазначений документ не є обвинувальним актом, водночас містить правдиві відомості, які підтверджуються фактичними даними, документами, крім того, свідками зазначених злочинних дій є велика кількість людей (студентів, працівників університету, журналістів та ін.)